Отже, поки нема ніц бажання працювати після 5 днів відпочинку (останні 3 з них пісєц як активного відпочинку), то накалякаю маленький звіт по поїздці стосовно машини (про вел, покатухи і купа опису з фотками буде в темі вела)
В понедзялек срання в Стрию підібрали останнього учасника нашого дрім-тім-екіпажу і повалилисьме в ПилипеЦ. Було нас троє: я, мій кум-кєнт-собутильнік Данило (затєтий офроудер і хвотограф) і його штурман Андрій. Як ви вже зрозуміли - ті двоє то співчуваючі, спортом поїхав займатись йно я
Пробіг за серпень на момент виїзду зі Стрия був 1170 км., залишок пального комп показував ше на ~50 км, там залився до повного, влізло 37 літрів.
Фотку зі Сколівського ОККО і кофепітія більшість з вас бачили на ФБ, продублірую
До Пилипця валили як могли, хотілось пошвидше покатататись, стояла жара, постійні горки, вверх-вниз, сєрпантіни, практично весь час включений кондер і сильно завантажена машина. По приїзді до підйомника бачу легеньку пару/димок з-під капоту
відкриваю - дивлюсь з бачка ОР трошки просочується типу як пара. Ну думаю - випущу но я її
відкрили бачок, а ОР курва як почала кипіти
вентилятор спить, двіг заглушений, ОР кипиТ і повертається в бачок так шо зараз почне витікати з нього
трохи кришкою прикрили, так шо чуть-чуть собі стравлювалось в межах хвилинки і узбагоїлось. Зразу дзвоню Фобосу і Валєрі, в результаті зійшлись, шо тре машинку лишити в спокої - най си відпочиває, так і зробили. Наперед скажу, шо подібних інцидентів більше не траплялось, але і погодка була прохолодніша на градусів 5-8.
На другий день всьо спок, нюансів ніяких, поїхали глянути на Озеро Віта, глянули
По дорозі, звісно, не могло бути без пріключєній, тіпа "ану давай не через міст, а вбрід поїдемо", ну я такі виклики люблю, кажу "давай"
відео не передає досить гострого кута, шкріб захистом, але проїхалось норм
На третій день чомусь з самого ранку не працював підйомник, а в мене по плану 3-4 спуски і вйо до Львова
печалька, проторчали до 12 год. і вирішено було пробувати підкорити Гимбу гірської дорогою на Фієсті
разів 5 я думав, шо дальше не проїду, сильно буксували, розмита дорога, величезні каменюки, ше й до того ж передній привід і загружений зад машини
Чого вартує одна ця фтка, тут звісилось заднє праве і переднє ліве колесо, отаких переїздів там було валом...
вгору все на 1-ій передачі, думав ОР знов закипит, але ні, все гуд, вентилятор вмикався на 90градусів і холодив.
А щастя було вже нагорі
тут простенька дорога, зупинявся чекав пасажирів після складних ділянок
краєвиди
Підйом зайняв майже годину
підйомник (по прямій) їде чуть менше 20 хв., спуск на велі вниз залежно від траси 5-9 хв))
По іронії долі, тільки ми присіли пожувати - запустився підйомник, ну але час все рівно зекономили
Після всіх тих пріключеній, одометр у Львові показував 1600 км і такий же запас ходу, як в Стрию, ІТОГО на 430 км. такої їзди пішло 37 літрів бєнзи. Середній ніби 8.6 л/100 км. Можливо, трохи багато, але зрештою, умови були похлєще міських заторів, я не шкодую, відірвались класно. Само собою, в голові тепер думки про якогось 7-місного повнопривідного коника
Ага, заодно побитий рекорд мого місячного пробігу за всі роки моєї їзди за кермом - 1650 км за серпень. Загальний пробіг 117 900 км.